Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року Справа № 922/3843/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівКролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теоком"на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 28.10.2015у справі господарського суду№ 922/3843/15 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Фінбанк"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Теоком"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Велторг - 2013" 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра"провизнання недійсним договору іпотекиза участю представників:

від позивача - не з'явились

від відповідача-1 - не з'явились

від відповідача-2 - не з'явились

від третіх осіб -1 - не з'явились

від третіх осіб -2 - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2015 у справі № 922/3843/15 (суддя Денисюк Т.С.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Фінбанк" у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у даній справі (головуючий суддя Слободін М.М., судді: Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2015 та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений 12.07.2014 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим № 3138, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком"; встановлено спосіб виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Т-5", загальною площею 10 441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13, а саме вилучити запис: про державну реєстрацію іпотеки номер 6313452 від 12.07.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим № 3138 та про державну реєстрацію обтяження номер 6313417 від 12.07.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. на підставі іпотечного договору від 12.07.2014. На відповідачів покладено судові витрати.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Теоком" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2015 у справі № 922/3843/15.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статей 203, 215, 586 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про іпотеку".

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 23.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" (позичальник) укладено договір овердрафту № 03/01/14, за яким кредитор надав позичальнику кредитні кошти на умовах їх повернення, забезпечення, строковості, та плати за користування. Ліміт овердрафту за кредитним договором (з урахуванням змін до нього встановлено в розмірі 15 000 000,00грн.

27.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Фінбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" (іпотекодавець), з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Велторг 2013" за кредитним договором, укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. за реєстровим № 105. Предметом іпотечного договору виступило нерухоме майно - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 18 083 500,00 грн. Експертна вартість предмета іпотеки, відповідно до звіту про оцінку майна СОД ПП "Аргумент", реєстраційний № 20-09/2013/ХР від 20.09.2013 становить 18 083 500,00 грн.

Згідно з пунктом 2.4.3. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення та предмети іпотеки.

Пунктом 2.1.4 вказаного договору встановлено обов'язок іпотекодавця без письмової згоди іпотекодержателя, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, оренду, найм, лізинг.

Станом на 03.03.2014 відповідно до витягу з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно в реєстрі міститься запис про іпотеку та обтяження нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13, підставою виникнення іпотеки зазначено договір іпотеки від 27.02.2014, іпотекодержателем зазначено - Публічне акціонерне товариство "Фінбанк".

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, складеної станом на 09 квітня 2015 року (далі за текстом - "Інформаційна довідка"), 06.05.2014 право власності на заставне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13, перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД".

11.06.2014 Відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції виключено запис про іпотеку та обтяження нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13. Вказана дія здійснена на підставі листа ПАТ "Фінбанк" № 1678/14-0163, в якому зазначалось, що кредит ТОВ "Велторг 2013" погашено в повному обсязі.

Вказаний факт в даний час є предметом розслідування в межах кримінального провадження № 4201 4220 0000 00562 від 22.10.2014 за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190, частин 3, 4 статті 358, частини 1 статті 357 Кримінального кодексу України, що перебуває в провадженні слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області, що підтверджується довідкою прокуратури Харківської області № 04/2/4-700-14 від 22.04.2015. Відповідно до вказаної довідки в ході даного досудового розслідування ОСОБА_6 оголошено про підозру у вчиненні вказаних злочинів, готуються матеріали щодо оголошення ОСОБА_6 у розшук.

12.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком" (позикодавець) укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передає позику позичальникові у розмірі 100 000,00 грн. строком на 1 календарний рік.

12.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" (іпотекодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавцем за договором позики від 12.07.2014 нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. "Т-5", загальною площею 10 441,9 кв.м., яка розташована в м. Харкові, вул. Морозова, 13.

Публічне акціонерне товариство "Фінбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком" та встановлення способу виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Т-5", загальною площею 10 441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13, а саме вилучити запис: про державну реєстрацію іпотеки номер 6313452 від 12.07.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим № 3138 та про державну реєстрацію обтяження номер 6313417 від 12.07.2014, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. на підставі іпотечного договору від 12.07.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на момент звернення з позовом власником нерухомого майна є не іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД", яке уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком" іпотечний договір від 12.07.2014.

Судом першої інстанції відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач звертаючись із даним позовом порушив встановлені пунктами 3, 4 частини 1 статті 3, частини 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України засади цивільного законодавства стосовно свободи договору та свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, свободи власника вільно розпоряджатись своїм майном, оскільки фактично своїми діями втручається в підприємницьку діяльність відповідача та порушує свободу останнього вільного розпорядження належним йому майном.

Апеляційний господарський суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував рішення місцевого господарського суду та задовольнив позовні вимоги позивача.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Матеріалами справи не підтверджено, що ПАТ "Фінбанк" надавалась згода на продаж ТОВ "Харківспецнадра" іпотечного майна, як і на передачу іпотечного майна в наступну іпотеку.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону передбачено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно з частиною 7 вказаної статті пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до прямої вказівки закону (стаття 12 Закону України "Про іпотеку") окремі правочини щодо іпотечного нерухомого майна, вчинені без згоди іпотекодержателя, можуть бути визнані недійсними за позовом іпотекодержателя.

Пунктом 4.3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" передбачено, що за змістом частини другої статті 586 ЦК України, частини другої статті 17 Закону України "Про заставу" та частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку" відчуження майна, що є предметом застави (іпотеки), можливе лише за згодою заставодержателя (іпотекодержателя). Договір про відчуження заставленого майна, укладений з порушенням цих правових норм, може бути визнаний господарським судом недійсним згідно зі статтею 215 ЦК України.

Недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину, як зазначено у частині першій статті 215 Цивільного кодексу України.

Оскільки позивачем доведено наявність підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 12.07.2014, судом апеляційної інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ПАТ "Фінбанк".

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Прийняте рішення повинно призводити до змін у правовому становищі сторін.

Таким чином підлягає задоволенню і позовна вимога про встановлення способу виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Т-5", загальною площею 10 441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13,

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що апеляційний господарський суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теоком" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 у справі № 922/3843/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді О. Кролевець

О. Попікова